Садиба "Біля водопаду"

     Говерла (2061 м) - найвища вершина Українських Карпат і всієї України, знаходиться на масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах - форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди - кам`яні осипища. Біля підніжжя - один з витоків Пруту, водоспад. Знаходиться у межах охоронної зони Карпатського заповідника.

     Бребенескул (2036 м) - одна з найвищих вершин Українських Карпат, знаходиться на масиві Чорногора. Поверхня куполоподібна. На схилах поширені давньольодовикові форми рельєфу, сліди морозного вивітрювання. Вкритий альпійською і субальпійською рослинністю, характерні кам'яні розсипища та осипища.

     Піп-Іван (2022 м) - одна з найвищих вершин хребта Чорногора, знаходиться на південно-східному кінці хребта. Має пірамідальну форму, у привершинній частині - кам'яні розсипища. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500-1600 м). Свою назву дістав від скелі на вершині, яка нагадувала попа в рясі. У даний час від скелі залишилася безформна купа каміння. На вершині - розвалини польської обсерваторії початку століття.

     Петрос (2020 м) - одна з найвищих вершин хребта Чорногора, знаходиться на північно-західному кінці хребта між горами Шешул і Говерла. Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними розсипищами, північні та північно-східні - урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1530-1600 м). Взимку досить часто бувать снігові лавини. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини Рогнеска.

    Гутин Томнатик (2017 м) - одна з найвищих вершин України, знаходиться у південних відрогах головного хребта Чорногори. Трапляються льодовикові форми рельєфу. Біля північно-східного підніжжя вершини у давньольодовиковому карі озеро Бребенескул. Вкритий субальпійською та альпійською рослинністю з великою кількістю рідкісних і реліктових видів. Унікальний полонинно-давньольодовиковий природний комплекс.

 

     Ребра (2007 м) - одна з найвищих вершин Українських Карпат, у центральній частині хребта Чорногора. Південні схили Ребри - пологі ділянки (вкриті переважно травостоєм з щучника дернистого і біловуса), та крутосхили, вкриті криволіссям. Північні схили характеризуються крутими скелястими урвищами. Тут зростає ряд рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України: сосна кедрова, жовтозілля карпатське, наскельниця лежача, ломикамінь моховидний та ін.

     Близниці (1883 м) - дві гори у східній частині масиву Свидовець у Ґорґанах (Українські Карпати, у межах Рахівського р-ну Закарпатської обл). Розміщені поруч і схожі за формою. Висота вищої (південної) вершини 1883 м. З півночі Близниці обмежені горою Драгобрат. Південні й західні схили пологі, східні - круто обриваються убік розширеного верхів'я долини - льодовикового шару із залишками морени й льодовикових озер. Складаються з піщаників, є прошарок вапняків. До висоти 1400 м - хвойні й букові ліси, криволісся, вище - полонини. Об'єкт туризму. Близниці відомі наявністю реліктової рослини - едельвейса.

     Апшинець - озеро льодовикового походження у Рахівському районі Закарпатської області. Лежить на північно-східному схилі масиву Свидовець на висоті 1487 м.н.р.м. Довжина - 126м., ширина. 100м. площа 1,2 га. Глибина до 3,3м. Улоговина подовженої форми з невисоким мореним валом. Південно-західна частина озера зайнята осоково-сфагновим болотом. живиться переважно водами струмка, що впадає в західну частину озера. Випливає р.Апшинець. Вода чиста прозора, її температура в червні +10° +13°С. Узимку замерзає. Дно рівне, мулисте, біля берегів трапляються валуни. З рослин розповсюджені: осока, сфагнові мохи, фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних. Апшинець входить в Апшинецький заповідник.

     Бребенескул - озеро льодовикового походження, лежить між головним хребтом масиву г. Чорногора й г. Гутин-Томнатик, на висоті 1801 м.н.р.м. Довжина 134м. ширина 28-44м. глибина до 2,8м. Озеро овальної форми. Береги круті, високі, з кам'янистими розсипами. Живиться атмосферними опадами й ґрунтовими водами. Вода чиста, слабомінералізована. Дно підвищується в східному напрямку, на глибині покрите сірим мулом. Трапляються мікроскопічні ракоподібні. Об'єкт туризму.

     Несамовитое озеро - озеро льодовикового походження в Рахівському районі Закарпатської області. Лежить на схилах гори Туркул масиву Чорногора, на висоті 1750м.н.р.м. Довжина 88 м. ширина - 45м. площа.0,3 га, глибина до 1,5 м. Улоговина подовженої форми. Північні. береги обмежені низьким мореним валом, уздовж південних кам'яні насипи. Живиться за рахунок атмосферних вод. Узимку замерзає. Дно озера покрите валунами, у південній частині розповсюджені піщано-мулисті осади. Частково заростає.
     Розповідають гуцули, на Говерлі є сідло, а в ньому озеро. Озеро називається Несамовитое (невгамовне), тому що увесь час хвилюється, хоча вітру зовсім немає. Буває й тиша, а озеро неспокійне.

     Брецкул - озеро льодовикового походження в Рахівському районі Закарпатської області. Лежить на південно-західному схилі г.Брецкул масиву Чорногора на висоті 1750м.н.р.м. Улоговина має подовжену форму, довжина її 52 м., ширина 20м. У зв'язку з інтенсивним заростанням озера його розміри зменшилися, довжина становить 37м., ширина 12-15м. площа 0,1 га глибина до 1.2 м. Озеро безстічне, живиться переважно атмосферними опадами. Вода чиста прозора, слабомінералізована. Дно рівне, покрите темно-сірим мулом. З рослин є осока, подекуди пухівка, із представників фауни - мікроскопічні ракоподібні. Брескул - розташоване у межах Карпатського заповідника.

     Ворожеска - Лежить на схилах хребта Свидовець, на висоті 1460м. н.р.м. Складається із двох невеликих водойм. Верхнє озеро має круглу форму (діаметр 95м. площа 0,7 га, глибина до 4,5м). Нижнє озеро, розташоване на 15м. нижче від верхнього, подовженої форми (довжина 76м., ширина 28м. площа близько 0,2 га, глибина до 1,9м.) живиться водами потоку. Вода чиста, прозора; температура влітку +12°С. Дно пологе, замулене. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних. Об'єкт туризму. 
     Жилися-були в матері два сини. Були вони гарні, добрі й сильні. Улітку випасали отари на гірських полонинах, а взимку допомагали по господарству біля будинку. Один раз зустріли хлопці дуже гарну дівчину. Кликали її Марічка, була вона з довгою русявою косою й дуже гарна собою.
     Обоє брати її полюбили. Що ж тут робити? І вирішили так: хто першим перепливе гірське озерце, що виднілося в ущелині між горами, тому й дістанеться Марічка.
Але як тільки вони доплили до середини озера, через гору набігла чорна хмара, і почалася страшна буря. Вода в озері здійнялася, налетіла більша хвиля - і братів затягло на дно, у страшну безодню.
     Довго чекала їхня мати, але не дочекалася, не побачила їх більше й Марічка. А недалеко від того озера, пастухи пасли овець, все це бачили й знали тих хлопців. Спустилися в село й розповіли їх матері.
     Мати побігла до того озера, упала на коліна й, заламавши руки, плакала й кричала:
     - Озеро, озеро! Чому ти таке вороже до мене, навіщо моїх синів-близнюків погубило?!
     "Вороже...вороже...", - підхопив вітер. І зашелестіли ліси вище озера:..
     З тих пір те озеро й почали називати Ворожеским.

      Герашаска - лежить на схилах масиву Свидовець на висоті близько 1577м.н.р.м. Довжина 125м. ширина 110м. Площа 1,2га, глибина до 1,2 м. Улоговина має форму неправильного прямокутника, обмежена широким моренним валом. Північні береги поростили осокою. живиться переважно сніговими водами. Температура води влітку низька (у червні +10° +11°С). Водоростей мало, з фауни найпоширеніші мікроскопічні ракоподібні.

     Драгобратське озеро - озеро льодовикового походження в Рахівському районі Закарпатської області. Лежить біля північного схилу гори Близниці на масиві Свидовець, на висоті 1600 м.н.р.м. Улоговина має подовжену форму. Довжина 55м. ширина 21м. площа 0,1 га. Глибина до 1,2м. Берега складаються з морени. Живиться ґрунтовими й атмосферними водами. Берега заростають осокою. З іхтіофауни трапляються лише мікроскопічні ракоподібні. Об'єкт туризму.

     Озеро Івор - невелике озерце, глибиною до 1,5 м. Берега заростають осокою. Поповнюється за рахунок поталих вод. Знаходиться біля підніжжя гір Близниці й Жандарми, в улоговині між ними. Вид на озеро відкривається з вершин Жандарм і Близниці, до самого озера можна спуститися по схилах або з боку турбази Драгобрат.
     Карпатська казка: Колись жили в Карпатах два брати-близнюки. Як це буває в народних сказаннях, закохалися вони в одну дівчину. Красуня влаштувала братам конкурс: хто принесе першим їй <шовкову косицю> Едельвейс, той і стане її обранцем. Як відомо, ця унікальна квітка зустрічається у важкодоступних місцях - на вершинах скель. Щоб зірвати його, треба ризикувати життям. Відповідно до легенди, два брати, побачивши ту саму квітку, піднялися на найближчу скелю й, не утримавшись, зірвалися в прірву. Смерть двох братів і дала назву долині - Драгобрат. Горда гуцулка, побачивши мертвих братів, почала ридати, і сльози її перетворилися в чисте озеро Івор між горами. А місцеві жандарми, які поспішили на місце події - скам'яніли на підступах до гір і перетворилися на скелі. Так з'явилися скелясті гори Жандарми. Одне слово, дуже смутна й повчальна історія, якими переповнені всі карпатські сказання.

     Марічейка - одне з найкрасивіших озер Карпатського регіону. Озеро льодовикового походження. Розташовано приблизно в 8 км від села Шибене, Верховинського району, Івано-Франківської області, недалеко від україно-румунської границі. Від села до озера приблизно 2 години ходу. Перебуває на висоті 1500 метрів над рівнем моря в пологій довгастій западині на північно-східному схилі гори Шурин-Гропа Чорногорського масиву. Досить велике, але неглибоке озеро (площа 1 га, глибина до 0,8м). Вода прісна, чиста. Однак останнім часом озеро починає заростати осокою. Дно, покрите мулом, цьому сприяє.
     Улоговина подовженої форми. Береги низькі, оточені лісом з ялин і гірської сосни. Вода в озеро надходить із численних джерел, які виходять у підніжжя південно-східного схилу. Розташовано серед ялинових лісів. Це одне з найбільших за площею високогірних озер Карпат. Озеро Марічейка вважається одним з найцікавіших не тільки на території Карпат, але й на всій Україні. Воно охоплює природні комплекси з різноманітними ландшафтами й багатим рослинним покривом лісового й субальпійського поясів.
     Розповідають, що за давніх часів на нашу землю напали татари. Руйнували села, убивали людей. Населення тікало в гори, а татари теж рушили за ними. Марічейка, дружина пастуха Івана, помітила татар і послала Івана попередити горців, а сама, залишилася, затримати ворогів.
     Іван побіг. А Марічейка заступила шлях ворогам, її спіймали і змусили до горців. Вона завела їх у дикі заболочені місця. Тоді татари кинулися до неї, щоб убити, і в останню мить затремтіла земля, здійнявся ураган, ударили громи, полетіли камені. Земля розступилася - і утворилося озеро, у якому загинули всі татари.
Люди й назвали те озеро ім'ям Марічейки.